Харківський зоопарк

 

Історія створення зоопарку починається з 90-х років XIX століття, коли з ініціативи професора Олександра Федоровича Брандта в місті була зроблена спроба організувати «Акварену». 

2016 року у Харківському зоопарку було вирішено провести масштабну реконструкцію за стандартами Європейської асоціації зоопарків і акваріумів. На день міста 23 серпня 2021 року зоопарк святкував своє відкриття. Одночасно він став одним із кращих серед країн Європи за колекцією тварин та умовами їх утримання. Близько 1 500 тварин стали мешканцями зоопарку. Територію розділили на тематичні зони: “Африканське сафарі”, “Королівство слонів”, “Дика Австралія”, Південна Африка”, “Планета мавп”, “Пінгвіни”, “Верблюди” та ін. Для слонів збудували басейн з водопадом,  автоматичні поїлки, годівниці на стінах.

Також почали роботу над грандіозним будівництвом океанаріуму, експозиція “Водний світ” представить величезну модель океанських глибин. Тепер морських тварин харків’яни та гості міста зможуть побачити через скляні огорожі.

До того ж в зоопарку створені ідеальні природні умови для великої кількості рідкісних зникаючих тварин. Зоологічний парк поповнився жирафами, гімалайськими ведмедями, слонами, японськими макаками, нільськими крокодилами, сурикатами, африканськими птахами. 

Під час російсько-української війни Харківський зоопарк продовжує свою роботу. Він прийняв евакуйованих тварин з екопарку Фельдмана, який зазнав бомбардувань весною 2022 року. Час від часу в зоопарку народжуються маленькі мешканці. 

В цей складний для нашої країни час Харківський зоопарк продовжує дарувати позитивні емоції маленьким і дорослим відвідувачам. Незважаючи на всі виклики часу, Харківському зоопарку вдається залишатися найкращим. Потрапивши сюди сьогодні, відчуваєш ніби опиняєшся в другому світі. Це світ прекрасного, який відволікає від сьогодення, надихає і дає силу жити далі.

Харківський метрополітен

Харківський метрополітен – мрія, що стала реальністю. Ідея будівництва метро виникла ще у 20-х роках минулого століття, проте реалізувати її вдалося лише у 1975 році. До створення долучилися не лише фахівці, але і студенти.  Інженери та будівельники зіткнулися з великими складнощами, адже місто має непросту ґрунтову структуру. Тунелі прокладалися під річками, густонаселеними районами та магістралями. Кожна ділянка роботи мала свої особливості. Для восьми перших станцій було використано 31000 кубометрів граніту та мармуру. 

Харківський метрополітен має унікальний метроміст, що з’явився у 1984 році на Салтівській лінії між станціями “Академіка Барабашова” та “Київська”. Ця дивовижна архітектурна дугоподібна споруда довжиною 980 метрів не має вікон, щоб не порушувати вентиляцію тунелів. Він був збудований для зручності пасажирів.

Метро Харкова – це не лише транспортний майданчик, а й культурна скарбниця. Однією з найгарніших станцій метро в Україні є “Київська”. На ній можна побачити особливі світильники,  склепіння та неймовірні барельєфи, присвячені пам’яткам про Київ. При будівництві станції були виявлені артефакти, вік яких сягає 50 тисяч років, серед яких  кістки шерстистого носорога, зубра та мамонта.

Станція “Академіка Барабашова” присвячена тематиці космосу та вражає своєю красою. Величезні екстравагантні люстри разом з блакитними стінами виглядають наче льодовий замок. Харківський метрополітен – це неймовірний світ підземелля, який зберігає в собі цікаву історію.

 Цей унікальний об’єкт не тільки допомагає жителям міста та гостям швидко пересуватися, але й приносить радість та захоплення від своєї архітектурної краси та художніх декорацій. З самого початку повномасштабного вторгнення Харківський метрополітен рятував життя тисячам мешканців 

рятував життя тисячам мешканців міста. 24 лютого 2022 він перетворився на  наймасштабніше укриття. Світлини харківського метро облетіли весь світ. Харківська підземка функціонувала в режимі укриття 89 днів війни. Коли нагорі все здригалося від вибухів, містяни старалися відволіктися від війни, ставали глядачами і учасниками концертів та майстер-класів. Під час одного з таких заходів на ст. «Історичний музей» харківський художник Микола Коломієць помітив, що у метро дуже багато дітей. У нього виникла ідея зібрати охочих до малювання дітлахів. Протягом двох тижнів юні художники розмірковували на тему сучасних супергероїв, малювали, вирізали, фарбували. Так на станції з'явилися чотири монументальні скульптури Воїна, Медика, Волонтера і Матері з Дітьми.Проєкт про супергероїв сучасності – це акт подяки всім, хто тримається і обороняє Україну. Ці малюнки знаходяться на станції і тепер, нагадуючи про ті складні дні

Цікаво почитати:

 

Голосний Василь. Харківське метро: 89 днів роботи в режимі укриття [фотохроніка війни] // Укрінформ: українське національне інформаційне агентство. - Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3491169-harkivske-metro-89-dniv-roboti-v-rezimi-ukritta.html. - Назва з екрана.

Байрачна Юлія. Без перерв на тривоги: як працює метрошкола у Харкові // Укрінформ: українське національне інформаційне агентство. - Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3839172-bez-pererv-na-trivogi-ak-pracue-metroskola-u-harkovi.html. - Назва з екрана.

Офіційний сайт КП «Харківський метрополітен». - Режим доступу : https://www.metro.kharkiv.ua/news/. - Назва з екрана.

 

Пам'ятник Незалежності «Україна, що летить»

Центр Харкова. Історичне місце. Площа, яка носить назву «Майдан Конституції» - ровесниця міста. Ще з 17 століття майдан відігравав стратегічну роль. На ньому проводилися ярмарки та театральні вистави. Майдан Конституції змінився до невпізнання 2012 року, коли сіру площу, обтяжену безліччю атавізмів радянської епохи, перетворили на затишне місце і встановили пам’ятник «Україна, що летить».

Вперше рішення про спорудження пам’ятника на честь проголошення української свободи в Харкові було прийнято лише напередодні святкування її десятої річниці. Проєкт був доручений скульпторові Олександру Рідному.  Це була шістнадцятиметрова  бронзова колона з соколом волі на вершині й дівчинкою з піднятими до нього руками у підніжжя, моделлю для якої послужила Дарина Стрілець, перша харківська дитина, що народилася в незалежній Україні.

Відкриття пам’ятника відбулося 24 серпня 2001 року на Павлівській площі.

27 квітня 2011 року вдруге оголосили  конкурс на кращий ескізний проєкт пам'ятника Незалежності на майдані Конституції. Усього в конкурсі взяли участь 10 проєктів дев'яти команд скульпторів. Через 2 місяці журі визначило переможців конкурсу. Композиція «Україна, що летить» – це спільна робота Анни Іванової та Олександра Рідного, того самого скульптора, що проєктував монумент до десятиріччя  незалежності

Архітектура

Пам’ятник «Україна що летить» являє собою восьмиметровий п’єдестал в оздобленні сірого граніту. Центром композиції є фігура давньогрецької богині перемоги Ніки висотою п’ять метрів з лавровим вінком переможця в лівій руці й українським прапором – в правій. Лавровим вінком у Греції вінчали переможців змагань або воїнів. Авторам скульптури хотілося бачити свою державу саме в такому амплуа: переможницею, що летить над ворогами. Церемонія відкриття відбулася 22 серпня 2012 року напередодні 21-ї річниці Незалежності держави та Дня міста.

У своєму швидкому бігу по небу Ніка  торкається квітучої української землі, яка представлена згідно з художнім задумом у вигляді квітучої кулі (діаметр два метри) під ногами богині. Фігура переможниці у витонченому вбранні з крилами за спиною та українська земля під її ногами виконані з бронзи. Контраст строгості кам'яних форм і витонченості жіночої скульптури напрочуд поєднуються один з одним, що яскраво дає оцінити талановитість авторів цієї композиції. На постаменті напис «Слава Україні!»

"Саржин Яр"

Одним з найулюбленіших місць відпочинку харків'ян уже багато років є Саржин Яр. Влітку тут можна сховатися від спеки у затінку гіллястих дерев і перепочити під звуки дзвінкого струмка, а взимку – споглядати дивовижні снігові пейзажі. Пальму першості з відвідування тримає джерело. І не дивно, адже у ньому струмує найчистіша в місті джерельна вода. Це улюблене місце відпочинку харків'ян обросло безліччю легенд.  

Свою історію Саржин яр починає з XVIII століття як невелика слобідка обер-камермейстра Скрипова. Перша документальна згадка про нього сягає 1788 року, саме тоді він був нанесенийна карту і називався хутір Саржин. Назва хутора походить від назви річки Саржинка, що протікала від сучасного селища Жуковського. Джерело Саржиного Яру є гідрологічним пам'ятником природи. Харків'яни завжди приходили сюди, щоб набрати чистої та корисної води. У 1960 році з'являється бетонний павільйон у вигляді зірки. Проєкт цієї споруди був розроблений архітектором В.Васильєвим і став одним із головних символів Саржиного Яру. 

Під час комплексного благоустрою та реконструкції джерела у 2010 році бетонний купол було відновлено, а сам Саржин Яр перетворився на сучасний парк. На затишних алеях розміщені зручні та красиві лавочки, уздовж струмка встановлені містки, реконструйовані бювети з водою, замінено освітлення, споруджено невеликий ставок для качок, прочищені озера. Ще одним символом Саржиного Яру по праву можна назвати храм на честь ікони Пресвятої Богородиці, що  був зведений під час реконструкції.

Саржин Яр надихає художників на написання картин, поетів на створення віршів, музикантів – до написання музики, а простих людей на життя у всіх його яскравих проявах.