Харківський дельфінарій

 

У самому серці Харкова, в саду Шевченка , розташований дельфінарій «Немо». Відкритий 1 червня 2009 року, він став першим подібним комплексом у сухопутному місті України, довівши, що сучасні технології дозволяють створити ідеальні умови для морських ссавців далеко від узбережжя.

Зараз  міський дельфінарій «Немо» складається з: двох басейнів, які вміщують по три мільйони літрів води кожний, основного залу, розраховано на тисячу місць та океанаріуму. Площа поверхні води становить 480 кв. м, глибина — 6 метрів. Воду змінюють 4–5 разів на день. У дельфінів є дієтолог і лікар.

Офіційне  відкриття дельфінарію  відбулося 1 червня 2009 року. Перших мешканців дельфінів Гешу, Мішу, Геркулеса та Віту, морських котиків Лілу, Юлю та Боба, морську левицю Пишку привезли з Одеси. Створення цього комплексу стало одним із заходів із захисту та збереження зникаючих популяцій морських ссавців. Серед основних завдань дельфінарію — популяризація знань про морських ссавців, пропаганда природоохоронних ідей.

Сьогодні комплекс «Немо» — це не лише дельфінарій, а ціле містечко розваг: Океанаріум: дворівнева експозиція, де можна побачити понад 120 видів риб, скатів, акул та навіть отруйну рибу-камінь. Тераріум: домівка для анаконд, пітонів, крокодилів та хамелеонів. Готель та ресторан: для комфортного відпочинку гостей міста.

Окрім розважальних шоу, дельфінарій спеціалізується на дельфінотерапії. Це унікальний метод безмедикаментозної реабілітації для дітей (від 1 до 14 років), що поєднує контакт із тваринами, цілющу силу води та релакс-масаж. Плавання з дельфінами дарує незабутні емоції та сприяє глибокому психоемоційному відновленню.

2022 рік став справжнім іспитом для закладу. Через постійні обстріли частину тварин довелося евакуювати у надскладних умовах — вантажівками у спеціальних ваннах. Проте не всі змогли поїхати: білухи Пломбір і Міранда, а також сім'я дельфінів із новонародженим малюком залишилися в Харкові під опікою відданих тренерів. Згодом білух вдалося вивезти до Іспанії в межах однієї з найскладніших міжнародних операцій з порятунку тварин.

Станом на 2026 рік  дельфінарій продовжує працювати, даруючи радість харків’янам та гостям міста.

 

Харківський аеропорт

Історія авіації в Харкові розпочалася понад 100 років тому. У 1923 році було створено товариство «Укрповітряний шлях», а перший аеродром розташовувався на місці сучасного іподрому. Саме тут з’явилися перші майстерні, що згодом переросли у Харківський авіаційний завод (ХАЗ). Вже у 1924 році відкрилися регулярні рейси до Києва та Одеси. Через розширення авіазаводу в Сокольниках, у 1932 році цивільний аеропорт перенесли на 12 км. на південь — у район Основи. Він мав ґрунтову смугу та двоповерховий вокзал. У 1928 р. відбувся перший міжнародний рейс (Харків – Тегеран). У 1936 р.  аеропорт визнано найкращим у СРСР. 

1941–1945 рр. — під час Другої світової війни інфраструктуру було вщент зруйновано: на кожні 100 метрів смуги припадало до трьох воронок від бомб. 1951 рік: збудовано новий величний термінал. Головна особливість будівлі — восьмигранна вежа-бельведер зі шпилем, яка візуально робить будівлю схожою на ратушу або палац. На вершині розташовувався командно-диспетчерський пункт. Внутрішнє оздоблення вражає ліпниною, розетками на стелі та використанням натурального каменю. Після реконструкції 2011 року автентичний декор було дбайливо збережено. Сьогодні ця будівля є пам’яткою архітектури та використовується як VIP-термінал.

У 1970-х пасажиропотік сягнув 600 тисяч осіб на рік. Через розростання міста планувалося будівництво нового аеропорту «Харків-Польовий», проте проєкт зупинили.

Нова ера розквіту аеродрому почалася у 2008 році.  Було  відкрито новий термінал площею 20 тис. м². Оновлена смуга прийняла надважкий літак АН-124 (392 тонни). До 2022 р. аеропорт став одним із найважливіших у країні з потенціалом понад 4,5 млн. пасажирів на рік.

З 24 лютого 2022 року через повномасштабне вторгнення РФ роботу аеропорту призупинено. 25 березня  2022 р. термінал постраждав від обстрілів. Відновлення польотів стане можливим лише після повної стабілізації безпекової ситуації в регіоні.

 

Будинок Блеккі: англійський затишок на вулиці Дарвіна

Прогулюючись вулицею Дарвіна, неможливо оминути увагою старовинний особняк під номером 11. Ця будівля в стилі північного модерну, зведена у 1910 році за проєктом архітектора В. Гауша, візуально нагадує англійський котедж із характерними зламами даху.

Першим власником будинку був англієць Чарльз Блеккі — віцеконсул Великої Британії та директор акціонерного товариства «Гельферіх-Саде». Блеккі був не лише талановитим дипломатом, а й палким прихильником спорту: саме він ініціював створення першої в Харкові футбольної команди.

Його оселя на тодішній Садово-Куликовській відповідала статусу господаря. Всередині досі збереглися: розкішна ліпнина та високі стелі; оригінальний камін; унікальне дерев'яне різьблення та автентична віконна фурнітура.

Після революції доля будівлі часто змінювалася: тут був дитячий садок, готель для іноземців та гуртожиток.

Після Другої світової війни особняк став прихистком для Харківської організації Спілки художників України. Сьогодні Будинок художника — це знаковий виставковий центр міста. Навіть в умовах війни він залишається осередком культурного опору.

Наприкінці 2026 року тут відкрилася масштабна Різдвяна Всеукраїнська виставка, що об’єднала понад 300 робіт майстрів із десяти міст України — від досвідчених художників до талановитих студентів.

Харків живе, творить і продовжує дарувати красу. А будинок на Дарвіна, 11 залишається витонченою пам’яткою архітектури, що гармонійно поєднує британську стриманість із незламним духом нашого міста.