У
центрі Харкова, на вулиці Садова, 7 розташований компактний одноповерховий маєток, повз який легко пройти мимо. А дарма. Це не
просто стара будівля, а колишнє серце культурного життя міста, де рятували
світові голоси та творилася історія медицини.
Степан
Сурукчі — «батько» української оториноларингології (простіше кажучи — видатний
лор-лікар). Стажувався в Німеччині, звідки привіз передові методики лікування,
безкоштовно приймав бідних пацієнтів у Червоному Хресті, а у 1922 році заснував
та очолив першу профільну кафедру в Харківському медінституті.
Саму садибу, зведену наприкінці XIX століття
(імовірно, за проєктом архітектора В. Величка або О. Бекетова), професор
придбав близько 1903 року. Будівля поєднала в собі елементи неоренесансу та
модерну: витончений портик із тосканськими колонами, декоративний купол,
терасу-ротонду з мармуровими фонтанами у дворі та фігурку ангела на даху, що символізував
професію лікаря.
На
початку XX століття садиба перетворилася на головний культурний хаб міста. Головна
легенда дому: Саме тут Степан Сурукчі повернув голос легендарному басу
Федору Шаляпіну, якого не могли вилікувати європейські світила. На радощах
співак став близьким другом родини. Приїжджаючи до Харкова, він гостював у
цьому домі та співав для гостей.