Історія Собору Успіння Пресвятої Діви Марії

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, розташований по вул. Гоголя, 4, — одна з тих родзинок Харкова, яка  малює неповторний вигляд слобожанської столиці. Собор побудований у стилі неоготики за формою латинського хреста. Його фасад прикрашають стрілчасті арки, вітражна «троянда», фіали та двоступеневі контрфорси, що створює неповторний контраст із сучасною забудовою міста.

Історія римо-католиків у Харкові розпочалася наприкінці XVIII ст. з іноземних купців. Новий поштовх громада отримала у 1805 році із заснуванням Харківського університету, куди прибули викладачі з Європи. Спочатку богослужіння проводили в гімназії та університеті. У 1830 році громада придбала садибу на вул. Малій Сумській (нині Гоголя). Перебудований двоповерховий будинок став першою церквою, освяченою у 1832 році на честь Св. Розарію Пресвятої Діви Марії. Проте з часом будівля занепала, а капітальні ремонти стали занадто витратними.

У 1887 році під керівництвом отця Шгиманського та за безкоштовним проєктом інженера Б. Г. Михайловського розпочалося будівництво нового величного храму. 1 грудня 1891 року церкву освятили на честь Успіння Пресвятої Діви Марії. Храм мав чотири вівтарі, мармурову статую Діви Марії, дубові лави та гіпсові ікони Хресної Дороги. У квітні 1901 року було встановлено орган баварської фабрики «Етгітон». У 1895 році при костелі створили Опікунство про бідних, яке утримувало школу, притулок для хлопчиків та богадільню для іноземців. Під час Першої світової війни (з 1914 р.) парафія стала прихистком для тисяч біженців — поляків та вірмен-католиків.

У 1924 році влада відібрала будівлю храму та церковне приладдя. Після Другої Світової війни Храм ненадовго відкрився, але зазнав значних руйнувань.  Релігійне життя повністю припинилося. Будівлю спотворили перебудовами та передали під базу «Кінопрокату».

Відродження та сучасність

7 січня 1991 року на сходах зачиненої церкви відбулася перша післявоєнна меса. Процес повернення храму тривав рік і завершився у грудні 1991-го. До початку 2000-х років інтер'єр повністю відновили. Сьогодні собор є кафедральним храмом окрім служб, тут працює бібліотека (зокрема з книгами шрифтом Брайля для незрячих). Попри повномасштабну війну, храм залишається діючим: тут регулярно проходять вечори органної музики, які збирають аншлаги навіть у найважчі часи.