Історія балетного мистецтва в Харкові

У XIX столітті Харків не мав постійної державної балетної трупи, але вирізнявся бурхливим театральним життям завдяки гастролям світових зірок романтичного балету. У 1925 році в Харкові створили першу в Україні Державну столичну оперу. Першою балетною виставою стало «Лебедине озеро» (1925), для якого зібрали артистів з усієї країни. Кістяк трупи склали К. Сальникова, В. Дуленко, А. Яригіна, А. Соболь та П. Павлов-Ківко.

На харківській сцені поставили «Червоний мак» Р. Глієра (1927), а також «Дон Кіхот» та «Корсар» у постановці майстрів Великого театру. Навесні 1931 року відбулася прем'єра «Пана Каньєвського» М. Вериковського — знакового українського національного балету.

Найбільший успіх балетного мистецтва Харкова пов’язаний із легендарною зірковою парою — Світланою Коливановою та Теодором Попеску. Дебютувавши у 1964 році, вони заклали основи сучасної харківської школи завдяки блискучим партіям у балетах «Спартак», «Ромео і Джульєтта», «Лісова пісня» та «Кармен-сюїта».

Світлана Коливанова та Теодор Попеску — це не просто солісти, а справжні титани, які перетворили Харків на один із найсильніших балетних центрів країни. Їхній тандем на сцені та в житті тривав десятиліттями, ставши символом технічної бездоганності та неймовірної акторської глибини.

Світлана Коливанова закінчила славетне Київське хореографічне училище. Вона мала філігранну техніку, дивовижну пластику та рідкісний дар драматичної актриси. До Харкова вона встигла попрацювати в Ташкенті, де й зустріла свого майбутнього партнера.

Теодор Попеску приїхав з Румунії. Він мав яскраву, фактурну зовнішність, яка ідеально підходила для героїчних та романтичних партій, а його стрибки та підтримки вражали атлетизмом і легкістю. У 1964 році талановите подружжя запросили до Харківського театру опери та балету. Їхній дебют відбувся 27 січня у виставі «Лебедине озеро» (Одетта-Оділлія та Принц Зігфрід) — і це було кохання з першого погляду між артистами та харківською публікою.

Коливанова та Попеску зламали стереотип про те, що балет — це просто набір гарних рухів. Вони привнесли на харківську сцену «психологічний балет», де кожна паралель, жест чи погляд розповідали історію. Головні шедеври дуету: «Ромео і Джульєтта» (де їхня юнацька пристрасть змушувала залу плакати), «Жизель», «Дон Кіхот», «Спартак» та колоритна українська «Лісова пісня» (Мавка і Лукаш).

Їх знали і чекали за кордоном — дует успішно гастролював у десятках країн світу, від Європи до Латинської Америки, всюди збираючи аншлаги.

Коли час виступів добіг кінця, вони не залишили театр. Теодор Попеску тривалий час працював педагогом-репетитором, передаючи свій досвід молодим солістам (на жаль, у 2008 році видатний майстер пішов із життя).

Світлана Коливанова (яка носить звання Народної артистки України та є Почесною громадянкою Харкова) стала серцем харківської балетної школи:

• Багато років вона очолювала балетну трупу ХНАТОБу як головний балетмейстер.
• Саме вона виплекала не одне покоління сучасних солістів, які сьогодні прославляють Харків на світових сценах.
• Її авторитет дозволив зберегти традиції класичного балету навіть у найважчі для театру часи реформ та перебудов.

Сьогодні харківська балетна школа тримається саме на тій високій планці виконавської майстерності, яку колись у 1960-х роках задали Світлана Коливанова та Теодор Попеску.

З початком повномасштабної війни артисти ХАТОБу давали вистави для харків’ян просто на станціях метро, підтримуючи дух містян. Сьогодні балетні вистави («Маленький принц», «Собор Паризької Богоматері», «Білосніжка») продовжуються на безпечних сценах-укриттях.